Блакитний, як саме небо Собор Різдва Христового заспокоює та дає відчуття умиротворення, не дивлячись на те, що історія цього собору сповнена драматичних перипетій.  За якістю будови, архітектурними деталями та проектом колишній костел, нинішній собор,  називають однією з найоригінальніших і найдосконаліших пам’яток пізнього бароко на Волині.

Упродовж століть він переходив від одного чернечого ордену до іншого, змінював конфесії та назви, поки зрештою не став головним храмом Православної церкви України. А почалося все у 1718 році, коли волинська каштелянка Ядвіга Загоровська спровадила до міста місію Ордену єзуїтів, а староста Гнат Садовський з дружиною у 1755 році заклали єзуїтський костел. Його будівництво тривали довгих 15 років.

У 1762 році місія єзуїтів отримала статус монастиря, а в 1770 році костел було освячено і названо храмом Серця Ісусового, пізніше – костелом Розіслання Апостолів. Однак вже через три роки Папа Римський XIV видав бреве Dominus ac Redemptor(Домінус ак редемптор), яким скасував орден єзуїтів, а всі заклади ордену на території Польщі i Росії зачинив. Костел та монастир при ньому передали греко-католицькому ордену отців-василіян.

У 1840 році цей орден у Володимирі переходить у православ’я, православним стає і костел. Інтер’єр храму перебудовують під потреби православної церкви. З 1891 року він був резиденцією володимирських православних єпископів. Але у 1921 році після приєднання Волині до Польщі костел знову передають римо-католицький церкві, він  стає парафіяльним. Римо-католицька парафія діяла в ньому до 1945 року.

Під час Другої світової війни вибух бомби пошкодив північну ризницю та презбітерій. Після війни парафію ліквідували, костел взяли під охорону як пам’ятку архітектури. 

Із 1983 року тут розпочалися ремонтно-реставраційні роботи, а з настанням Незалежності у 1991 році храм передали православній громаді, яка відбудувала святиню. Нині тут діє Кафедральний Собор Різдва Христового Православної церкви України.

Але це не єдина особливість «Серця Ісусового». Під храмом є великі та загадкові підземелля,  частина з яких доступна для огляду відвідувачів.