(XV століття)

Не змінився за шість століть.

Хочете побачити, як виглядав древній Володимир понад півтисячі років тому – приходьте до мурів Домініканського монастиря. Сам король Польщі і Великий князь Литовський Олександр Ягеллончик дав гроші на його будівництво. Було це у 1497 році. У монастирських келіях з міцними стінами оселилися монахи Ордену домініканів. А поряд звели костел Святої Трійці, який, як свідчать скупі документальні джерела, вирізнявся розкішним внутрішнім убранством, мав 22 вікна і 12 дзеркальних люстр.

Воно й не дивно, адже це був заможний монастир – зі своєю корчмою, чималими маєтностями, садом, водяним млином і навіть власними кріпаками. Ченці-домініканці першими в місті отримали право варити пиво і мед, продавати вино. Тож у монастирську корчму на кухоль хмільного напою полюбляли заходити і містяни, і гості Володимира. Також при монастирі діяли шпиталь і парафіяльна школа.

На жаль, костел Святої Трійці не пережив кількох пожеж і повністю знищений 1850 році. А от монастирські мури і келії лишилися такими ж, як і шість століть тому. Мало змінилася і дзвіниця монастиря, яка упродовж багатьох років була однією з найвищих оглядових точок міста.

У 1850 році монастир отців-домініканів закрили указом імператора Миколи І. Упродовж наступних років у його стінах розміщалися різноманітні державні відомства – казначейство, повітове староство, архів, музей. А певний час тут квартирувала комендатура 90-го прикордонного загону. Нині корпуси монастиря знаходяться у користування закладу професійної освіти – вищого професійного училища.

Але, кому б він не належав і хто б не жив чи працював у його стінах, Домініканський монастир лишається найдавнішою збереженою практично без змін пам’яткою стародавнього Володимира.