На сірій центральній площі, спомином про красу довоєнного Володимира та центральної вулиці Фарної нагадує костел Іоакима та Анни. 

 Історія римо-католицької громади у місті сягає XIII століття. У часи Волинсько-Галицького князівства в місті проживали німецькі, чеські, польські купці. Для католиків збудували костел Пресвятої Діви Марії, який не зберігся до наших днів. А в XVI столітті княжна Анна Збаразька збудувала дерев’яний костел Іоакима та Анни. Він згорів у пожежі, і замість нього у 1752 році єпископ Адам Война-Оранський збудував новий костел у стилі бароко – той, який зберігся донині. 

Погляньте на цей величний храм, який пережив багато випробувань. В радянські часи у приміщенні костелу був меблевий склад, кав’ярня і дискотека. З прийняттям Незалежності його повернули римо-католицькій громаді.

Стіни давнього костелу бережуть чимало цікавинок.  Зокрема, зліва від нартекса у стіну вмурована кам’яна пам’ятна дошка 1561 року (ймовірно, походить з попереднього, дерев’яного костелу) з барельєфом благодійника костелу Подгороденського в лицарських обладунках. Перлиною барокового мистецтва є головний вівтар. А глибокі підземелля костелу стережуть свої таємниці. Завітайте туди – і, можливо, вони відкриють вам деякі свої секрети. 

Легенди кажуть, що саме в костелі зберігався скарб польської Корони – коштовності державної скарбниці поділеної Речі Посполитої. Саме його у свій час шукали в підземеллях костелу і більшовики, і нацисти. Правда це чи ні – не відомо. Але для римо-католицької громади Володимира костел Іоаким та Анни був головним, Фарним храмом міста.